Коли загальний борг збільшується, увага до окремого кредитного договору не стає менш потрібною. Український сервіс МФОХА пропонує починати з порівняння документально розкритих умов. Дані ліцензованих МФО він збирає у картки із сумами, строками та платежами.
Офіційні параметри споживчого кредиту зібрані у паспорті, який слугує джерелом інформації до договору. У ньому потрібно дивитися не лише на процент, а й на комісії та наслідки прострочення. Обіцянки на кшталт швидкого оформлення описують зручність процесу, тоді як документ дозволяє ознайомитися з його фінансовою стороною.
Близько 700 тисяч кредитних договорів на місяць у першому півріччі 2026 року: такий орієнтир містить аналіз Опендатабота за даними НБУ. Цю цифру не слід ототожнювати з кількістю людей. Вона показує частоту оформлень, під час яких умови мають бути зрозумілими до виникнення зобов’язання.
У картці МФОХА зібрано суму і строк кредиту, процентну ставку, реальну річну ставку, комісію за видачу та вимоги до позичальника. За описом проєкту, показники не перераховуються і наводяться так, як їх розкрила компанія. Поряд зазначається дата оновлення. До каталогу, як заявляє сервіс, не включають компанії без ліцензії НБУ.
Олександр, засновник МФОХА, звертає увагу на місце кредитних даних у процесі вибору. Замість того щоб залишатися непомітними, вони мають бути поруч із назвою компанії. Корисним результатом він називає і ситуацію, коли користувач через комісію вирішує не оформлювати кредит.
МФОХА працює як інформаційний проєкт, а не фінансова установа. Кредитів він не видає, рішення про їх надання залишаються за відповідними компаніями.