Цвітна капуста – овоч із характером. Її можна просто відварити, а можна зробити так, що за столом першою зникне саме вона. Особливо якщо запекти її в глиняному горщику зі сметаною, часником і сиром.
Для 3-4 порцій знадобиться:
- 1 середня головка цвітної капусти;
- 150 г сметани;
- 100-120 г твердого сиру;
- 2 зубчики часнику;
- 1 ст. л. олії;
- 0.5 ч. л. солодкої паприки;
- дрібка сушеного чебрецю;
- сіль;
- чорний перець;
- свіжа зелень для подачі.
Спочатку розбираю капусту на невеликі приблизно однакові суцвіття. Великі частини розрізаю навпіл. Тут немає потреби робити все ювелірно, але однаковий розмір важливий, щоб одні шматочки не перетворилися на кашу, поки інші ще хрумтять.
Капусту добре промиваю. Якщо є сумніви щодо чистоти суцвіть, можна замочити їх на 5-10 хвилин у холодній підсоленій воді, а потім ще раз промити.
Чи потрібно попередньо відварювати? Не обов’язково. Саме в цьому рецепті я люблю класти капусту сирою. Вона поступово готується в духовці, зберігає приємну текстуру й не втрачає весь смак у воді.
Якщо ж капуста дуже тверда або суцвіття великі, можна бланшувати їх 3 хвилини в киплячій підсоленій воді. Потім одразу відкинути на друшляк і добре обсушити. Не залишайте зайву воду – вона розбавить соус.
Для заливки змішую сметану з подрібненим часником, паприкою, чебрецем, сіллю та перцем. Якщо сметана дуже густа, можна додати одну столову ложку молока. Більше рідини не потрібно.
Глиняний горщик злегка змащую олією. Викладаю капусту, рівномірно розподіляю сметанну суміш і трохи перемішую, щоб соус потрапив між суцвіттями.
Накриваю кришкою та ставлю горщик у холодну духовку. Встановлюю температуру 180 °C. Поступове нагрівання важливе для глиняного посуду – йому не подобаються різкі температурні стрибки.
Запікаю приблизно 30-35 хвилин під кришкою. Потім дістаю горщик, посипаю капусту натертим сиром і повертаю в духовку вже без кришки ще на 10-15 хвилин.
Орієнтуйтеся не лише на годинник. Суцвіття мають легко проколюватися виделкою, але не розвалюватися. А сир зверху – розплавитися й отримати красиву золотисту скоринку.
Є маленька хитрість для особливо апетитної верхівки. Останні 3-5 хвилин можна трохи підняти температуру до 200 °C, якщо ваш глиняний посуд це дозволяє. Але не залишайте капусту без нагляду – сир переходить від «золотистого» до «ой!» досить швидко.
Якщо хочеться зробити страву ситнішою, між суцвіттями можна додати шматочки курячого філе, відвареної картоплі або трохи обсмажених грибів. А для більш пікантного смаку підійде дрібка мускатного горіха чи гострої паприки.
Ще один варіант – не додавати сир одразу. Спочатку добре запекти капусту, а сир покласти лише на останні 10 хвилин. Так він не пересохне й утворить саме ту скоринку, за яку ми любимо запечені страви.
Після духовки дайте горщику постояти 5-7 хвилин. Не поспішайте відразу накладати. Соус трохи загусне, аромат стане виразнішим, а капуста ще кілька хвилин залишатиметься гарячою завдяки глині.
І ось тут я знову ловлю себе на думці, що глиняний посуд має якусь особливу магію. Він не намагається приготувати все якомога швидше. Навпаки – нагрівається поступово, зберігає тепло й дозволяє простим продуктам розкритися.
Подавайте капусту гарячою, посипавши свіжою зеленню. Вона хороша і як самостійна вечеря, і як гарнір до м’яса чи риби. А якщо залишиться трохи на завтра – розігрійте її в тому ж горщику. Хоча є підозра, що залишків може й не бути.