Коли Різдво не 7 січня - перший культурний шок

Перший рік в Іспанії. Тепло, сонце, пальми, люди усміхнені, але щось не так… В календарі ще лише кінець грудня, а тут вже всі готуються святкувати. «Як це?!» - думаю я, - «Різдво ж аж після Нового року!». А тут - навпаки: Різдво у них до Нового року. Для мене, звиклого до 6 січня і 12 пісних страв, це був справжній культурний сюр.

А поки я шукаю в супермаркеті гречку, іспанці скуповують хамон, морепродукти й Cava. Мої друзі-українці телефонують і запитують: «Ну як там Різдво під пальмами?», а я їм: «Тут уже ялинки блимають, а я ще кутю не варив…».

Передсвятковий період: світло, лотереї і купа жратви

Іспанці не чекають 24 грудня, щоб почати святкування. Вже з початку грудня по всіх містах, селищах і навіть найменших селах спалахують ілюмінації, як на Times Square. Вулиці перетворюються на справжні святкові галереї: лампочки, фігурки, зірки, ангели, санти на балконах - справжнє світлове божевілля.

А ще - їхня легендарна лотерея El Gordo (Товстун). Тут це не просто гра, це - релігія. Люди вишиковуються у черги до певних кіосків, бо вірять, що саме там “щасливі” квитки. Ти стоїш, нічого не розумієш, а попереду тебе бабця в халаті з пледом і 20 квитками каже, що в минулому році виграла троюрідна сестра її чоловіка. Аргумент, звісно, залізний.

На різдвяних ярмарках можна знайти все - від свічок ручної роботи до “belén” - це мініатюрні вертепи, іноді просто шедевральні. Тут і ясла з Ісусиком, і Мадонна з Йосипом, і пастухи з вівцями, і… вибачте… “каганер” - фігурка чоловіка, який справляє нужду. Чесно, думав, що це пранк, але ні - місцевий гумор у всій красі.

24 грудня - Nochebuena: головна вечеря року

Ось і 24 грудня - ніч під назвою Nochebuena. Якщо ти думаєш, що зараз буде вечеря з варениками, узваром та пісними стравами - забудь. Тут все інакше: столи ломляться від морепродуктів, хамону, сиру, індички, десертів і, звісно ж, Cava - іспанського ігристого вина.

Вечеря дуже родинна. Всі збираються разом, обіймаються, бажають одне одному щастя, наливають, накладають і… знову наливають. Якщо ти в гостях - не виживеш тверезим, але виживеш ситим.

І ніяких “Нова радість стала”. Іспанці співають свої “villancicos” - різдвяні пісеньки. Найпопулярніша, звісно - “Feliz Navidad”. А десь там, у твоїй душі тихо грає “Щедрик”, бо ну як же без нього…

25 грудня - офіційне Різдво: ще їдять і сплять

25 грудня - сам день Різдва, але якщо чесно - це більше схоже на святкове відлежування після гастрономічного марафону. Люди прокидаються пізно, йдуть до родичів №2 (бо вчора були у родичів №1) і знову - їдять. Тільки вже без пафосу, більше по-домашньому.

Подарунків майже немає. Ну, дрібнички, символічні сувеніри, максимум - солодощі. Спочатку думаєш: «Ей, де Санта?», а потім дізнаєшся, що основний подарунковий заміс буде аж 6 січня.

По інформації одного з агентств нерухомості в Іспанії, Keyforsun, це дуже типова іспанська риса - розтягнути свята на максимум, але при цьому не перенасичувати кожну дату. Тобто, 25 грудня - не фінал, а середина довгої і веселої різдвяної дороги.

Щедрий вечір і Новий рік - коли українець знову губиться

Після 25 грудня - тиша? Та ні! Починається підготовка до Нового року. Але вона така… без олів'є. Без “Іронії долі”. Без “Снігуроньки”. Ти стоїш з банкою майонезу і не розумієш - чому його тут нема?!

Новий рік святкують з феєрверками, вечірками, але найбільше вражає традиція 12 виноградин. З останніми 12 ударами годинника ти маєш з’їсти 12 виноградин - по одній за кожен місяць наступного року. Хтось їсть швидко і давиться, хтось - жує і сміється. А хтось, як я, просто губиться: «Це що - замість шампанського?!»

Я якось намагався приготувати кутю - з рису. В супермаркеті пшениці не було. Смак - скажімо так, неоднозначний. Але друзі-іспанці сказали: «Смачно, екзотично, як арроз кон лече з родзинками».

6 січня - Día de los Reyes Magos: от вам і “святий Миколай”

І от він - 6 січня, день Трьох Волхвів - Día de los Reyes Magos. Це той день, коли іспанські діти насправді отримують основні подарунки. Санта - другорядний герой, тут в моді Melchor, Gaspar і Baltasar - три царі зі сходу.

5 січня ввечері проходить парад - Cabalgata de Reyes. Це не просто парад - це справжній цирк: казкові платформи, музика, танці, цукерки, які кидають у натовп. Діти в захваті, дорослі теж не відстають.

А ще - їхній “пасхальний кулич” на Різдво - це roscón de reyes. Кругла булка з кремом, фруктами і… сюрпризом усередині. Якщо знайдеш фігурку - будеш “король” дня, якщо квасолину - платиш за десерт.

Культурні контрасти: Різдво без снігу - як борщ без часнику

Ну серйозно… Різдво без снігу? Без мінус десяти? Без льоду на вікнах і шкарпеток на батареї? Тут у грудні може бути +18, сонце, люди п’ють каву на терасах, пальми шелестять, а я вийшов в светрі й пітнію.

Немає наших колядок. Немає “Тиха ніч” українською, немає “Добрий вечір тобі”. Є свої “villancicos”, але вони більше схожі на дитячі пісеньки з дзвіночками.

Але є інше. Є спокій. Ніхто нікуди не поспішає. Люди відпочивають, насолоджуються моментом, цінують спілкування з родиною. У цьому теплі - і кліматичному, і емоційному - теж є своє Різдво.

Як адаптуватись до іспанського Різдва, якщо ти українець

Перше правило: не намагайся перенести повністю “українське” Різдво в Іспанію. Це як намагатися грати на бандурі в рок-гурті - може бути цікаво, але не завжди доречно. Натомість - поєднуй.

Принеси вареники - іспанці здивуються. Запропонуй узвар - не зрозуміють, але вип’ють. Покажи, як святкують вдома - і вони захопляться. А головне - прийми їхні традиції теж.

І ще: святкувати двічі - це не гріх. 25 грудня - із сусідами-іспанцями, 7 січня - з українською родиною по відеозв’язку. Чому б ні? Вдвічі більше тепла, вдвічі більше нагоди згадати про дім.

Різдво в Іспанії - не “наше”, але по-своєму чарівне

Різдво в Іспанії - не про мороз, не про сніг і не про пісні з дитинства. Воно - про тепло. Про людей. Про спільні вечері, усмішки, обійми, келихи cava і солодкий roscón.

З часом розумієш: не важливо, яка дата в календарі, важливо - хто поруч. І не обов’язково співати “Щедрик”, щоб було по-домашньому.

І як сказав один іспанський дідусь за келихом вина: «Різдво - це не традиція. Це стан душі».

І я з ним абсолютно згоден.

Хочете адаптуватися до життя в Іспанії не лише святково, а й практично? Погляньте на можливості від Keyforsun - вони точно знають, як зробити життя під пальмами теплим не лише в грудні.