Главный вопрос, который всегда вызывает в обществе горячую дискуссию и, в значительной мере, определяет отношение к кандидатам – коммунальные тарифы. В полемике, которая ведется избирателями Северодонецка онлайн, высказываются аргументы сторон по этой теме. В этой публикации мы свели их воедино. Точку зрения сторонников Валентина Казакова отстаивает председатель КИУ Алексей Светиков, ему отвечает сторонник Владимира Грицишина, укрывшийся под псевдонимом «пенсионер Козлов». Предоставляем читателям возможность разобраться в полемике самостоятельно и осознанно сделать свой выбор
Тариф на утримання житла та прибудинкової території
Олексій Свєтіков: Є тарифи, які ми, жителі Сєвєродонецька, обираємо собі самі. Побічно, звичайно, обираючи депутатів чи міського голову, які потім для нас ці тарифи затверджують. Наприклад, тариф на утримання житлових будинків і прибудинкової території встановлюють зовсім не в Києві, їх встановлює обрана нами міська влада. Його майбутній розмір прямо залежить від того, кого ми оберемо 15 листопада. А тому не зайвим буде саме зараз зробити короткий екскурс в історію комунальних тарифів Сєвєродонецька, який ми почнемо з 2000 року.
За звичкою з радянських часів ці платежі називають квартплатою. Щоправда, в радянські часи вони включали оплату газу, води, опалення. По-суті, всі комунальні платежі, крім плати за електроенергію і телефон. Потім з квартплати виділили оплату за воду та опалення, її стали отримувати відповідні підприємства безпосередньо, минаючи Жеки. Крім того, в радянські часи платежі за комунальні послуги далеко не покривали собівартість цих послуг. Образно кажучи, в СРСР безкоштовне житло для громадян доповнювалося майже безкоштовними комунальними послугами. Інша справа, яке це було житло і які послуги? І звідки держава брала гроші на їх «безкоштовність»? Але це зовсім інша тема.
У 2000 році тариф на утримання житла та прибудинкової території складав 0,3 грн. за квадратний метр загальної площі для квартир з ліфтом (0,23 грн. - без ліфта, але далі, щоб уникнути плутанини, ми будемо вказувати тариф лише для квартир з ліфтом). З 1 вересня 2001 в Сєвєродонецьку з квартплати був виведений платіж за вивіз побутового сміття в сумі 0,03 коп. за квадратний метр, і з 01.01.2002 року квартплата зменшилася до 0,27 грн. за кв. м.
Зауважимо, що в ті роки рівень комунальних тарифів «регулювався» облдержадміністрацією, яка встановлювала єдині для всього регіону граничні тарифи, перевищувати які було не можна. Сєвєродонецька міська влада розгорнула бурхливу діяльність по «тарифотворчеству» тільки після того, як в ОДА це право не відібрали.
З 1 квітня 2005 року розмір квартплати у Сєвєродонецьку збільшився (у будинках з ліфтом) більш, ніж удвічі, до 0,57 грн./кв. м. Але особливо команда тодішнього градоначальника Володимира Грицишина досягла успіху в цій справі після виборів 2006 року: 1.12.2006 з квартплата зросла ще на 93% - до 1,1 грн. за кв. м; 01.10.2008 – ще на 56% (до 1, 718 грн.). І через два місяці, 1.12.2008 року квартплата була встановлена на позначці 1,8185. Немає сумніву, що «команда» не зупинилася б на «досягнутому», але 31 жовтня 2010 року сєвєродончани вказали їй на двері, проголосувавши за Казакова.
З тих пір квартплата у Сєвєродонецьку жодного разу не змінювалася. У той час як за попередній період тариф на утримання житла сєвєродонецької владою переглядався 4 рази і збільшився більш, ніж у 6 разів. Зрозуміло, що він став тоді найвищим у Луганській області.
У випуску газети «Третій сектор» ми приводили порівняння комунальних тарифів в Сєвєродонецьку з тарифами в Алчевську. Для квартир в будинках з ліфтами він становив відповідно 1,818 і 1,362 грн. за кв. м. загальної площі. А середній тариф для будинків з ліфтами по Луганській області становив 1,082 грн./кв. м.
З малюнка 1 наочно видно, як змінювався в Сєвєродонецьку тариф на утримання житла з 2000 року по теперішній час. На наш погляд, картинка більш ніж переконлива.