15 ноября вместе с городским головой мы выбираем свои будущие коммунальные тарифы

Главный вопрос, который всегда вызывает в обществе горячую дискуссию и, в значительной мере, определяет отношение к кандидатам – коммунальные тарифы. В полемике, которая ведется избирателями Северодонецка онлайн, высказываются аргументы сторон по этой теме. В этой публикации мы свели их воедино. Точку зрения сторонников Валентина Казакова отстаивает председатель КИУ Алексей Светиков, ему отвечает сторонник Владимира Грицишина, укрывшийся под псевдонимом «пенсионер Козлов». Предоставляем читателям возможность разобраться в полемике самостоятельно и осознанно сделать свой выбор

Тариф на утримання житла та прибудинкової території

Олексій Свєтіков: Є тарифи, які ми, жителі Сєвєродонецька, обираємо собі самі. Побічно, звичайно, обираючи депутатів чи міського голову, які потім для нас ці тарифи затверджують. Наприклад, тариф на утримання житлових будинків і прибудинкової території встановлюють зовсім не в Києві, їх встановлює обрана нами міська влада. Його майбутній розмір прямо залежить від того, кого ми оберемо 15 листопада. А тому не зайвим буде саме зараз зробити короткий екскурс в історію комунальних тарифів Сєвєродонецька, який ми почнемо з 2000 року.

За звичкою з радянських часів ці платежі називають квартплатою. Щоправда, в радянські часи вони включали оплату газу, води, опалення. По-суті, всі комунальні платежі, крім плати за електроенергію і телефон. Потім з квартплати виділили оплату за воду та опалення, її стали отримувати відповідні підприємства безпосередньо, минаючи Жеки. Крім того, в радянські часи платежі за комунальні послуги далеко не покривали собівартість цих послуг. Образно кажучи, в СРСР безкоштовне житло для громадян доповнювалося майже безкоштовними комунальними послугами. Інша справа, яке це було житло і які послуги? І звідки держава брала гроші на їх «безкоштовність»? Але це зовсім інша тема.

У 2000 році тариф на утримання житла та прибудинкової території складав 0,3 грн. за квадратний метр загальної площі для квартир з ліфтом (0,23 грн. - без ліфта, але далі, щоб уникнути плутанини, ми будемо вказувати тариф лише для квартир з ліфтом). З 1 вересня 2001 в Сєвєродонецьку з квартплати був виведений платіж за вивіз побутового сміття в сумі 0,03 коп. за квадратний метр, і з 01.01.2002 року квартплата зменшилася до 0,27 грн. за кв. м.

Зауважимо, що в ті роки рівень комунальних тарифів «регулювався» облдержадміністрацією, яка встановлювала єдині для всього регіону граничні тарифи, перевищувати які було не можна. Сєвєродонецька міська влада розгорнула бурхливу діяльність по «тарифотворчеству» тільки після того, як в ОДА це право не відібрали.

З 1 квітня 2005 року розмір квартплати у Сєвєродонецьку збільшився (у будинках з ліфтом) більш, ніж удвічі, до 0,57 грн./кв. м. Але особливо команда тодішнього градоначальника Володимира Грицишина досягла успіху в цій справі після виборів 2006 року: 1.12.2006 з квартплата зросла ще на 93% - до 1,1 грн. за кв. м; 01.10.2008 – ще на 56% (до 1, 718 грн.). І через два місяці, 1.12.2008 року квартплата була встановлена на позначці 1,8185. Немає сумніву, що «команда» не зупинилася б на «досягнутому», але 31 жовтня 2010 року сєвєродончани вказали їй на двері, проголосувавши за Казакова.

З тих пір квартплата у Сєвєродонецьку жодного разу не змінювалася. У той час як за попередній період тариф на утримання житла сєвєродонецької владою переглядався 4 рази і збільшився більш, ніж у 6 разів. Зрозуміло, що він став тоді найвищим у Луганській області.

У випуску газети «Третій сектор» ми приводили порівняння комунальних тарифів в Сєвєродонецьку з тарифами в Алчевську. Для квартир в будинках з ліфтами він становив відповідно 1,818 і 1,362 грн. за кв. м. загальної площі. А середній тариф для будинків з ліфтами по Луганській області становив 1,082 грн./кв. м.

З малюнка 1 наочно видно, як змінювався в Сєвєродонецьку тариф на утримання житла з 2000 року по теперішній час. На наш погляд, картинка більш ніж переконлива.

Що буде з тарифами на утримання житла в Сєвєродонецьку в майбутньому, залежить насамперед від результатів виборів міського голови 15 листопада 2015 року. І хоча обидва кандидата про свої наміри з цього приводу мовчать, ми дозволимо собі зробити деякі припущення.

Команда Володимира Грицишина в попередні роки показала свою схильність вирішувати проблеми міста за рахунок збільшення збору грошей з мешканців. Тим більше, що ця команда «зголодніли» за останні 5 років.

Команда Валентина Казакова, швидше за все, продовжить свою нинішню політику, спрямовану на передачу повноважень по утриманню житлового фонду самим мешканцям будинків. Які, наприклад, як члени ОСББ, самі визначають, скільки виділяти грошей на утримання свого будинку. І самі визначають, хто буде виконувати ті чи інші роботи з обслуговування. У цьому випадку встановлюється міською владою тариф втрачає актуальність. Хіба тільки як індикативний, рекомендаційний характер.

Втім, все це - лише наше припущення, засноване на досвіді минулих років.

Пенсіонер Козлов: Так, Олексій Свєтіков виконав велику роботу по збору та аналізу наведеної інформації. Однак, з моєї точки зору, висновки зроблені однонаправленно, з явним ухилом у бік одного з кандидатів. Припущення і висновки автора статті, це не означає, що Козаків зробить так само.

Він за свої слова не відповідає, а тим більше за чужі припущення.

Тариф на подачу води і водовідведення

Олексій Свєтіков: У 2000 році вартість подачі води в квартири сєвєродончан становила 0,714 грн. за куб. м. (тут і далі наводиться сума тарифів на подачу і відведення води, адже в платіжках у нас це одна сума). Після скасування права облдержадміністрації встановлювати максимальні (граничні) тарифи на комунальні послуги, в 2005 році, напередодні виборів 2006 року, у Сєвєродонецьку його підняли до 0,858 грн. Результати виборів показали, що таке підвищення тарифів не мала особливого впливу на рейтинги команди Володимира Грицишина, мабуть, тому за наступних три роки приймалося ще 5 рішень про підвищення тарифів на водопостачання-водовідведення для населення Сєвєродонецька. І за цей час тариф збільшився у 8 разів. Так, 1 серпня 2006 року тарифи на водопостачання-водовідведення збільшили до 1,36 грн., 16 січня 2008 року - до 1,896 грн., 1 серпня 2008 року - до 2,436 грн., 1 листопада 2008 року – до 4,11 грн., 1 липня 2009 року - до 6,877 грн./куб. м. Зауважимо, що останнє підвищення тарифу відбулося за день до того, як міське комунальне підприємство «Водоканал» було передано в концесію ТОВ «Таун-сервіс».

Висловимо припущення, що багатократне підвищення тарифу на воду протягом 2008-2009 років команда Володимира Грицишина зробила спеціально для того, щоб для реальних власників ТОВ «Таун-сервіс» придбання міського «Водоканалу» відразу (ще до вкладення будь-яких інвестицій) стало прибутковим бізнесом. І ці власники дійсно непогано «погрели руки» на різко збільшені платежі населення. При цьому вода для жителів Сєвєродонецька стала найдорожчою в Луганській області. Як ми писали в 79-му випуску газети «Третій сектор» в 2010 році, сумарний тариф на водопостачання-водовідведення в Алчевську тоді становила 5,08 грн./куб. м, а в середньому по області 6,2 грн./куб. м (у Сєвєродонецьку - 6,877 грн.). Враховуючи, що в Сєвєродонецьку, на відміну від Алчевська, вся вода з власних водозаборів, розташованих поруч з містом, то встановлені перед передачею «Водоканалу» в концесію тарифи надаються серйозно завищеними.

Зрозуміло, що власники «Таун-Сервіс» віддячили Володимира Грицишина за подібну щедрість за рахунок мешканців. Та після звільнення з посади заступника голови Луганської державної адміністрації навесні 2015 року він знову став генеральним директором цього підприємства. І тут же, у свою чергу, «віддячив» власників: домігся підвищення з 1 червня 2015 року тарифу на водопостачання-водовідведення для населення міста з 7,51 до 9,35 грн. за кубічний метр.

Справедливості заради треба сказати, що тариф на воду піднімався і після того, як на посаді міського голови Володимира Грицишина змінив Валентин Казаков: 1 лютого 2011 року з 6,88 до 7,06 грн., і 1 березня 2012 року до 7,51 грн. Наочно зміна тарифів на воду за останні 15 років можна побачити на рис. 2. (без урахування підвищення тарифу з 1.06.2015). Нагадаємо, що за 2010 рік міським головою Сєвєродонецька був Володимир Грицишин. Чи Не правда, вражаюча картинка?

Які тарифи на воду будуть у Сєвєродонецьку в майбутньому, безпосередньо залежить від того, хто стане міським головою після 15 листопада. Адже в разі обрання Володимира Грицишина навряд чи зміняться його взаємовигідні відносини з власниками ТОВ «Таун Сервіс». А вигода для цих власників полягає в тому, щоб сєвєродончани платили за воду як можна більше.

З іншого боку, ми вже повідомляли про те, що «Азот» збирається різко збільшити вартість очищення на його очисних спорудах міських стічних вод. Якщо виходити з тих цифр, які «Азот» вже направив на затвердження до нацкомісії з регулювання енергетики і комунальних тарифів, то в результаті нового підвищення тарифів жителя, у квартирі якого не встановлені прилади обліку, повинен буде платити за воду близько 200 грн. в місяць на одного мешканця. І сьогодні на «Азоті» з нетерпінням чекають обрання потрібного міського голови, щоб ці плани реалізувалися. Адже у разі такого підвищення тарифу «Азот» отримає з платежів сєвєродончан 60 млн. грн. у рік. А господарі «Азоту» і господарі ТОВ «Таун-сервіс» - близькі партнери.

На наміри «Азоту» підвищити тариф на воду Грицишин Володимир Омелянович відреагував напередодні виборчої кампанії. Він тоді заявив, що у разі такого підвищення тарифу на очищення стічних вод «Таун-сервіс» не буде збирати платежі з населення. Тобто, хай тоді «Азот» сам збирає гроші за очистку стічних вод. На жаль, це звичайне лицемірство, адже «Таун-сервіс» не збирає ці гроші і сьогодні, за нього це робить комунальне підприємство «Єдиний розрахунковий центр».

Команда Казакова, навпаки, хотіла б уникнути нового радикального підвищення тарифу на воду. Можливо це і як? З урахуванням того, що ціни формують самі «Таун-сервіс» і «Азот», а стверджує нацкомісія і думки міської влади у цьому процесі ніхто питати не зобов'язаний, боюся, залишаються тільки радикальні засоби. По-перше, треба розірвати договір концесії з «Таун-Сервіс» самостійний статус і повернути комунальному підприємству «Водоканал». Тоді депутати міськради та спеціалісти виконкому зможуть контролювати економічну обґрунтованість тарифів на воду. І як перший крок для цього варто зменшити норму витрати води, встановлену ще в ті роки, коли міським головою був Володимир Грицишин. У Сєвєродонецьку ця норма встановлена в 9,13 куб. м. на людину, а, наприклад, в Алчевську – 7,6 куб. м.

У разі розірвання договору концесії з приватним ТОВ«Таун-сервіс» у міста з'явиться можливість шукати грант або кредит на створення власних міських очисних споруд. Споруд сучасних і економічних. Очищену воду з яких можна було б використовувати на підживлення міських озер і полив зелених насаджень.

Що стосується намірів «Азоту» збільшити вартість очищення стоків, то цим питанням відразу після закінчення виборів повинен зайнятися Громадська рада при сєвєродонецькій міській раді, адже цього ще можна перешкодити.

Пенсіонер Козлов: Свєтіков пише: «адже «Таун-сервіс» не збирає ці гроші і сьогодні, за нього це робить комунальне підприємство «Єдиний розрахунковий центр».

Олексій Олексійович, Ви бачили хоч один договір між ЕРЦС і жителями міста на водопостачання та водовідведення?

Свєтіков пише: «І як перший крок для цього варто зменшити норму витрати води, встановлену ще в ті роки, коли міським головою був Володимир Грицишин. У Сєвєродонецьку ця норма встановлена в 9,13 куб. м. на людину».

Олексій Олексійович, Ви вірите. що Козаків зменшить норму витрати води?

Чому він за 5 років не зменшив? Хто йому заважав?

Мало того, 10.12.11р. я до нього звертався письмово (вих. №р68, вх. № К-394) з такою пропозицією. Не зменшив.

У відповіді з міськради (вих. №754 від 01.03.11 р.) написано:

«...Всі норми споживання відповідають Державним будівельним нормам (ДБН)1.04.01-85., які діють в теперішній час.

.. ТОВ «ТАУН СЕРВІС» зміни у водоспоживанні самостійно вносити не має права".

Вивезення твердих побутових відходів

Олексій Свєтіков: 20 серпня 2002 року виконком прийняв рішення №1537, яким збільшив плату за вивезення сміття з 3 до 5 копійок. В результаті встановлений облдержадміністрацією тариф, який діяв у всій області, в Сєвєродонецьку виявився перевищеним. Тобто у Сєвєродонецьку комунальники нараховували мешканцям більший тариф, ніж де–небудь ще в області. Новий тариф був введений з 1 вересня 2002 року.

Втім, у виконкомі швидко зметикували, що з «улюблених» виборців можна здерти побільше. І 24 вересня 2002 року була змінена система нарахування оплати за сміття: тепер вона стала нараховуватися з людини, а не з квадратного метра. 1 грн 06 коп в будинках без ліфтів (і сміттєпроводів) і 1 грн 16 коп. в дев'ятиповерхівках. Офіційно задекларованої причиною були звернення пенсіонерів, які мають маленькі пенсії і живуть у великих за площею квартирах.

Але більш досвідчені громадяни легко помітили, що в результаті такої операції плата за вивезення сміття збільшилася мінімум в два рази. За розрахунками Антимонопольного комітету з 1 січня 2002 року по 1 липня 2004 року сєвєродончани таким чином незаконно нарахували 3718794 грн. 98 коп.

Характерно, що рішення міськвиконкому, прийняте 24 вересня, в порушення всіх правил було введено з 1 вересня 2002 року. Тобто заднім числом.

Не можна сказати, що всі сєвєродончани не помітили, що їх обжульничали ті самі влади, які криком кричали, що несуть благо жителів. В різні органи надійшли скарги на дії Грицишина та його команди. І вже 27 травня 2003 року админколегия Луганського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету прийняла постанову №07-18.2/12 про порушення Сєверодонецьким виконкомом законодавства України. Виконкому було запропоновано скасувати свої рішення, провести перерахунок і повернути сєвєродончани незаконно стягнуті з них кошти. Як би не так! Сєвєродонецькі удільні князьки практично послали Антимонопольний комітет. Куди небудь подалі від міста. Сумно розвівши руками, антимонопольники передали справу до прокуратури.

Динаміка, як підвищувався тариф на вивезення сміття з 2000 по 2015 рік, наведена на

Автор зовсім не закликає читачів в СРСР, де комунальні послуги були практично безкоштовними. В тому часі були свої проблеми, а в нинішньому - плата за комунальні послуги повинна відповідати їх собівартості. Ось тільки до собівартості не потрібно додавати корупційну «накрутку». А забезпечувати самоокупність комунальних послуг можна не тільки постійним збільшенням тарифів, як це відбувалося у нас до 2010 року.

Пенсіонер Козлов: При встановленні тарифів на послуги з утримання будинків та прибудинкових територій у 2008 р. тарифи були штучно завищені за рахунок незаконного включення послуг підприємств, не передбачених чинним законодавством: єдиний розрахунковий центр, аварійно-диспетчерська служба, сєвєродонецькі теплові мережі, зміст паспортистів, і т. п. Ці послуги за кожен квадратний метр загальної площі рівні до 40 % від розміру квартплати.

І ще: у переліку послуг, передбачених рішенням виконкому № 1831 від 23.08.2008 р., налічується близько двохсот видів послуг і робіт, починаючи від ремонту під'їздів (кожні 8 років), регулярного поточного ремонту дахів і закінчуючи регулювання змивних бачків, щотижневої вологим прибиранням сходових майданчиків, щоквартального змітання пилу зі стелі та заміною запобіжників і перегорілих електроламп.

Козаків за 5 років ні на копійку не зменшила завищені Грицишиним тарифи, незважаючи на десятки звернень до нього. Вважаю, що в новій каденції він їх збільшить ще в 2-3 рази.

Опалення

Олексій Свєтіков: Ось що ми писали про тарифи на тепло у випуску «Третього сектора» №79: «В Алчевську вартість тепла для підприємств – 530,96 грн/Гкал, для населення – 216,65 грн/Гкал. У Сєвєродонецьку таких тарифів два, але обидва вище, ніж в Алчевську. У старій частині міста (опалюється ТЕЦ) тепло для підприємств варто 695,36 грн/Гкал, для населення - 273,74 грн/Гкал. У новій частині міста (опалюється ТОВ «Сєвєродонецьктепло») для підприємств - 642,03 грн/Гкал, для населення - 274,08 грн/Гкал. Загальна: тариф для населення у Сєвєродонецьку більше ніж в Алчевську в 1,25 разів, для підприємств – в 1,2-1,3 рази. Середній тариф на теплову енергію по області становить 641,15 грн/Гкал для підприємств і 280,26 грн/Гкал для населення».

Тобто, тарифи на опалення в 2010 році (тоді ще міським головою був Володимир Грицишин) були вище, ніж в інших містах Луганської області. Але ми хотіли б звернути увагу на те, що тоді тариф для мешканців в ТОВ «Сєвєродонецьктепло» був вище, ніж на ТЕЦ. Ситуація кардинально змінилася, коли договір концесії був розірваний, і майновий комплекс «Сєвєродонецьктеплокомуненерго» повернувся в управління містом. На сьогодні тариф на опалення для ТЕЦ затверджений у розмірі 23,15 грн. за метр квадратний загальної площі в місяць, а тариф для «Теплокомуненерго» – 17,08 грн. Тобто, жителі нових районів (у томах, що не обладнані теплолічильниками) за однакову кількість тепла платять на 25% менше, ніж жителі районів, опалювальних ТЕЦ.

Що пропонує в цьому плані жителям Сєвєродонецька Володимир Грицишин? У випуску газети «Вогні Сєвєродонецька» від 26 липня 2011 він писав про те, що, цитую: Сєвєродонецька ТЕЦ повинна стати єдиним постачальником тепла та гарячої води для всіх жителів Сєвєродонецька. Зрозуміло, до чого це призведе: тариф для мешканців нових районів Сєвєродонецька буде піднято до рівня тарифів ТЕЦ.

Зовсім іншу альтернативу озвучив Валентин Казаков: побудувати ще кілька газових котелень вздовж вулиці Заводській та відмовитися від тепла ТЕЦ зовсім. За нашою оцінкою, це дозволило б знизити тариф (у порівнянні з тарифом ТЕЦ) на 25-30%.

Тільки не треба вірити авантюристам, які стверджують, що при перекладі Сєвєродонецькій ТЕЦ на вугілля знизиться тариф на опалення. Ці люди свідомо приховують, що, наприклад, при продажній ціні вугілля шахти Мельникова 800 грн. його собівартість за тонну в 2013 році становила 2100 грн. Враховуючи, що для отримання такої ж кількості тепла, що і для спалювання 1000 куб. м. газу, треба спалити 2,5 тонни вугілля, легко порахувати – тепло, одержуване спалюванням вугілля, вийде значно дорожче, ніж тепло, що отримується в газових котлах. Принаймні, зараз, коли існує світова тенденція зниження ціни на природний газ.

Боюся, що вийшло занадто складно. Тому підведу підсумок: у разі реалізації планів Володимира Грицишина з перекладу Сєвєродонецькій ТЕЦ на вугілля, тариф на опалення не тільки не знизиться, він істотно зросте.

А от щоб дійсно знизити тарифи на опалення, треба займатися насамперед впровадженням енергозберігаючих технологій. Як це робиться зараз у 81-му мікрорайоні за кошти європейського грантодавця.

Пенсіонер Козлов:А чи відомо Вам, що в нових районах гарячої води немає вже півтора роки поспіль?

А у складі квартплати на технічне обслуговування внутрішньобудинкових систем гарячого водопостачання та роботу аварійної служби по усуненню аварій у внутрішньобудинкових системах гарячого водопостачання при відсутності цього самого гарячого водопостачання продовжують нараховувати копійки та гривні.

Я неодноразово звертався з цього питання до Казакову. Результат - нульовий.

А це - мільйони гривень, зайво взяті з городян.

Це не голослівне твердження: є підрахунки.

Вивіз сміття. За моєю заявою Антимонопольний комітет при підвищенні тарифу на вивезення сміття при Казакова у 2011 р. АМК визнав порушення і штраф СКС.

Мої звернення і висновки АМК Козаків проігнорував.

Незаконно нараховані півмільйона гривень жителям міста не повернули.

А адже це підвищення при Казакова у 2011 р. було на 88 % у порівнянні з останнім підвищенням грицишинским трирічної давності в 2008 р.

Був порушений закон, згідно з яким підвищення тарифів на комунальні послуги не повинен перевищувати темпів зростання добробуту громадян.

За 3 роки добробут громадян покращився значно менше, ніж на 88 %. От і робіть висновок, що буде при мері Казаковi.