Выживут ли предприятия Северодонецка в 2016 году?

Через два месяца Северодонецк вместе со всей Украиной вступит во всеобъемлющую зону свободной торговли с Евросоюзом. Снятие импортных пошлин должно означать, что европейские товары в магазинах подешевеют (?). Вопрос в скобках ставим потому, что вместе с читателем не верим в возможность такого невероятного развития событий. Жизненный опыт убеждает, что цены на прилавках способны только расти.

А вот в то, что они станут дешевле отечественных продуктов аналогичного назначения, поверить вполне можно. Как и в то, что предприятия по выпуску последних из-за этого вынуждены будут закрыться и таковых товаров и предприятий вообще не станет. Осталось посчитать, кто из членов вашей семьи попадет под сокращение. О том, что ждет нашу экономику в будущем году, рассуждает директор центра "Нова соціальна та економічна політика» Ирина Акимова

Залишається два місяці до повного вступу в силу глибокої і всеосяжної Зони вільної торгівлі між Україною та ЄС. Це означає, що з 1 січня 2016 р. Україна почне лібералізацію торговельного режиму для імпорту з ЄС: ввізне мито буде моментально скасована для майже половини імпортованої з ЄС продукції с/г, харчової переробки і промислових товарів; по інших позиціях середній митний тариф знизиться з 4,95% до 2,42%; Україна надасть квоти ЄС на безмитне ввезення за трьома чутливих позицій (свинина, м'ясо птиці, цукор). Додамо до цього скасування з 1 січня 2016 р. дії додаткового імпортного збору 5-10%, який служив ще одним тарифним бар'єром у т. ч. на шляху імпорту з ЄС. Всього за 10 років дії ЗВТ Україна знизить середній імпортний тариф до 1,38%, у т. ч. щодо товарів до нуля, а лібералізація торкнеться 97% всього імпорту з ЄС.

 

Побоювання українських виробників з приводу запуску повноцінної вільної торгівлі з ЄС, що існували раніше, за останні півтора року нікуди не поділися. Як використала Україна режим торговельних преференцій? Наскільки ефективно українські влади змогли під час цього перехідного періоду підготуватися до вступу ЗВТ, щоб пом'якшити можливі короткострокові втрати українським товаровиробникам?

 

25 квітня 2014 р. ЄС застосував до України режим автономних торгових преференцій (АТП), в односторонньому порядку обнуливши і знизивши ввізні мита для товарів з України. З початком дії АТП ввізне мито була моментально скасована для 94,7% українського експорту промислових товарів і 83,4% с/г товарів та харчової продукції. За рештою позицій середній митний тариф знизився з 7,6% до 0,5%, тобто до рівня визначеного для першого року ЗВТ. Крім того, ЄС надав Україні можливість безмитного експорту у межах установлених квот за 36 "чутливих" для ЄС товарних груп (переважно с/г та продукція харчової промисловості), що розширило, за оцінками МЕРТ, безмитне ввезення вже на 97-99% українського експорту.

Режим торговельних преференцій ЄС запланований спочатку на півроку, згодом був продовжений до кінця наступного 2015 р.

Весь цей час Україна мала можливість користуватися в односторонньому порядку вигодами зони вільної торгівлі з ЄС, не знижуючи мита і не відкриваючи ринок для європейських виробників.

 

За даними Держкомстату, в 2014 р. експорт товарів у країни ЄС-28 виріс на скромні 1,4% або на 250 млн. дол. (при цьому сумарний експорт товарів та послуг у країни ЄС за підсумками минулого року зменшився на 50 млн. дол.). Проте вже в 2015 р. у торгівлі на європейському напрямку стався значний спад: за перші 7 місяців 2015 р. (проти аналогічного періоду минулого року) товарний експорт в країни ЄС впав на 3,5 млрд. дол. або на 37,9%. Серед найбільш "просіли" позицій не тільки сировинної і напів-сировинний експорт (сталеві заготовки, кукурудза, залізна руда, вугілля, чавун), але і продукція харчової промисловості (соняшникова олія), електротехнічної промисловості (проводи, кабелі) та інших галузей.

Безумовно, свій внесок в розвиток негативних тенденцій у торгівлі з країнами ЄС внесли об'єктивні фактори: війна на Донбасі, повільне відновлення економіки країн ЄС, погіршення світової кон'юнктури на сировинних ринках з ціновими мінімумами на метало - і агропродукцію за останні кілька років. Однак навряд чи можна списувати такий глибокий спад в експорті лише на ці фактори, враховуючи дію одностороннього застосування режиму АТП , а також втрату гривнею 2/3 своєї вартості, яка підвищила цінову конкурентоспроможність наших експортерів.

Тепер відкладати повноцінний вступ в силу угоди ніхто не буде. 23 жовтня під час українсько-німецького бізнес-форуму у Берліні і прем'єр-міністр України, А. Яценюк, і канцлер ФРН А. Меркель мілини навіть малу ймовірність чергового продовження АТП під тиском РФ.

Тут очевидна суттєва недопрацювання з боку української влади.

По-перше, в уряду немає стратегії розвитку експорту в нових геополітичних умовах і ефективної системи просування українського експорту.

Внутрішня середовище для роботи експортерів за останні півтора року значно погіршилася. Через боргову та банківської кризи ослаб доступ до зовнішнього і внутрішнього фінансування. Збільшився фіскальний пресинг: тільки по відшкодуванню ПДВ та переплат з податку на прибуток держава заборгувала бізнесу 47 млрд. грн., велика частина з якого стосується на експортерів. Значно ускладнює роботу дія валютних обмежень.

На цьому тлі українська влада так не прийшли на допомогу, щоб мінімізувати негативні наслідки кризи і втрати зовнішніх ринків у країнах Митного союзу. Незважаючи на численні розмови, так і не запрацювало експортно-кредитне агентство, яке б займалося страхуванням, гарантуванням та кредитуванням експорту. МЕРТ обіцяє запустити таке агентство зі спеціалізацією на перших двох функцій (функція кредитування відійде Укрексімбанку) з 2016 р. Проте на сьогодні немає жодного зареєстрованого законопроекту на цю тему, ні зрозумілих джерел фінансування його запуску.

Не працюють механізми про-активного просування інтересів українських виробників на зовнішніх ринках інструментами економічної дипломатії (через систему МЗС, МЕРТ, ТПП тощо). Зусилля українського уряду в цьому напрямі виявилися заточеними швидше на процес і на PR, ніж на результати. Мова йде про організації рад експортерів (створені як при МЗС, так і МЕРТ ); проведення многочленных торгових самітів; перезапуск офіційного веб-сайту для експортерів (релевантність інформації на якому до того ж сумнівна). Заходи корисні й потрібні, але тільки за умови конкретних кроків щодо підтримки експорту. Залишаються невирішеними головні питання: Які конкурентні переваги українського експорту в умовах мінливого геополітичного і геоекономічного ландшафту? Які товарні та географічні ринки для України є перспективними? Без відповіді на ці питання будь-які спроби "промоутить" експорт будуть виглядати як спроба поставити віз попереду коня. Поява експортної стратегії МЕРТ анонсував ще на кінець вересня, проте досі публічно вона так і не представлена. Це накладає свій відбиток на слабкі темпи географічної та продуктової диверсифікації і експансії українського експорту, в т. ч. на європейському напрямку.

По-друге, план підготовки до початку імплементації ЗВТ з ЄС не виконаний.

На думку заступника міністра МЕРТ Н. Микільської, висловленого 16 вересня в ході засідання парламентського комітету з євроінтеграції, Україна готова до застосування ЗВТ з 1 січня 2016 р. в законодавчому плані на 95%.

У такому "оптимізм" МЕРТ можна засумніватися. Тим більше, 19 жовтня на засіданні Нацради реформ прозвучала інформація про те, що план імплементації Угоди про асоціацію (УА) і в тому числі ЗВТ, виконаний тільки трохи більше, ніж на половину. При цьому 9 з 38 невиконаних завдань були пов'язані з ЗВТ. Картинка стає ще більш сумною, якщо врахувати, що з 72 законів у рамках виконання СА було прийнято тільки 17 (тобто менше¼). Скільки з них стосуються ЗВТ – не повідомляється. Однак на кінець жовтня залишався не прийнятим цілий ряд важливих законопроектів, необхідних для повноцінного використання переваг ЗВТ українськими виробниками, в т .ч. про державний контроль у сфері безпеки та якості харчових продуктів; про кормах; про внесення змін до законодавства з питань реєстрації та ідентифікації тварин; про публічних держзакупівлі і т. д. Поки що прийнято лише 70% (17 з 24) технічних регламентів ЄС (слідом за якими потрібно буде прийняти кілька тисяч технічних стандартів), що обмежує можливості експорту промислової продукції.

У той же час, істотно кульгає імплементація вже давно прийнятих законів і підзаконних актів. Уряд ще 10 вересня 2014 р. своєю постановою створив єдиний орган для дотримання стандартів якості і безпеки харчових продуктів – Державну службу України з питань безпеки харчових продуктів та захисту прав споживачів, яка поєднувала функції 3-х служб (Держветфітослужби, СЕС та Держінспекції з питань захисту прав споживачів). Однак положення про цю службу було прийнято лише через рік (!) – у вересні 2015 р. На початок жовтня нова служба складалася з вивіски і 2-х чоловік в штаті (директора і його заступника). Хто буде підтверджувати раніше видані дозволи на експорт в ЄС харчової продукції і оформляти нові? Разом з залишаються неврегульованими законодавчими питаннями, наприклад, реєстрації та ідентифікації тварин, це може заблокувати експорт молочної та м'ясної продукції в ЄС.

Важливим практичним кроком у просуванні українського експорту в ЄС могло стати приєднання України до т. зв. угоди ACAA (про взаємне визнання сертифікатів відповідності продукції вимогам безпеки). Без нього українські експортери змушені проходити дорогі процедури оцінки сертифікації в країнах ЄС, а не в Україні. Залишається тільки здогадуватися, чому це питання так і не було вирішене за минулі півтора року дії перехідного періоду ЗВТ.

Окремий блок питань – комунікації. Те, що бізнес слабо інформовані про можливості ЗВТ і тому не займає активну позицію у виході на європейські ринки, визнають сьогодні все. Проте завдання донесення такої інформації – це прямий обов'язок уряду. Наведу тільки один приклад. Станом на початок жовтня 2015 р. Україна повністю вибрала квоти по 6 з 36 "чутливих" товарних груп, на які поширюється можливість безмитного ввезення (кукурудза, пшениця, борошно ячмінна, мед, соки, оброблені томати), практично вибрала квоту цукру, на 50-75% вибрала квоти по курятині, ячменю, вівсу. Інші квоти залишилися практично не вибраними , в т. ч. по баранині, цукровий сиропам, крохмалю, высевкам, грибів, часнику. Безумовно, Україні слід піднімати питання збільшення розміру квот за окремими товарними групами, проте технічно це стане можливим тільки після завершення ратифікації УА усіма країнами. Поки що необхідно нарощувати експорт по інших товарних групах, які підпадають під безмитні тарифні квоти. І всі причетні міністерства (МЗС, МЕРТ, Мінагро) повинні були ще на початку року вказати бізнесу на існуючі можливості, а не дружно вести роз'яснювальну роботу під кінець року.

До кінця року при умові напруженої роботи "на результат" частина проблем (наприклад, приєднання до ACCA, прийняття потрібних законів) ще може бути вирішена. Це може допомогти знизити ризики для бізнесу. Уряду необхідно використовувати всі доступні інструменти виходу на ринки, використовуючи переваги ЗВТ з Європейським союзом (наприклад, через приєднання до Регіональної конвенції про преференційних правила походження товарів Пан-Євро-Мед), а також активно займатися включенням України в глобальні збутові та логістичні ланцюжки для нарощування експорту в ЄС. Треба бути готовими до застосування Російською Федерацією з 1 січня 2016 р. звичайного режиму найбільшого сприяння. Хоча пік торгового шоку у відносинах з РФ вже пройдено, але нові торгові санкції не залишаться непоміченими. Адже РФ залишається другим після ЄС найбільшим торговим партнером України, на який припадає 12 відсотків українського експорту.

Реалізація цих завдань потребує системної і більш про-активної позиції уряду по просуванню українського експорту в цілому і на європейському напрямку зокрема. Зараз необхідно боротись за кожен ринок збуту і за кожного експортера. Наївна надія на "авось" і на те, що ринок все сам відрегулює, в даному випадку межує з безвідповідальністю.

ЗСТ
Если вы заметили ошибку, выделите необходимый текст и нажмите Ctrl+Enter, чтобы сообщить об этом редакции
Пока еще никто не оценил
Автор
(0 оценок)
Актуальность
(0 оценок)
Изложение
(0 оценок)
Я рекомендую
Пока никто не рекомендует

Комментарии

Комментарии предназначены для общения, обсуждения и выяснения интересующих вопросов

Разное
Новый глава Луганской Сергей Гайдай считает, что руководитель областной государственной администрации, тем более военно-гражданской должен получать от 200 000 гривен. Такое мнение чиновник высказал в интервью «Главкому». По словам Гайдая, зарплата у него неплохая, «хотя и мала - примерно 40 тыс. грн». «Я не говорю, что уже сегодня претендую на зарплату больше 200 000 гривен, но имею в виду в принципе уровень заработка», - отмечает председатель Луганской об...
Спорт
Северодонецкие спортсмены-подводники привезли медали с Финала Кубка Мира 2019 по плаванию в ластах, который проходил в Познани (Польша) с 6 по 9 декабря 2019 года. Об этом сообщает sd.ua. Всего в соревнованиях принимали участие более 400 спортсменов из 27 стран мира, которые соревновались в 2 категориях - юноши и девушки до 18 лет и в категории сеньоры - 18 лет и старше. Сборную Украины представили пятеро опытных спортсменов из Северодонецка. Наибольших ус...
Общество
В Северодонецке хотят создать современную безопасную площадку для молодежи. Городской совет поддержал желание молодежи обзавестись скейт-парком. Ведь на реализацию идеи северодонецкая команда получила средства от программы "UPSHIFT Украина", но этих денег не хватит на строительство. И Городская власть гарантировала софинансирование. Так, в 2019/2020 учебном году ЮНИСЕФ Украина в партнерстве с ОО "Фонд "Профессиональное развитие Харькова" при поддержке Прав...
Новости компаний
Счастье приходит к тем, кто умеет его планировать:) И большие мечты, и маленькие приятные события нужно записывать. Тогда они наверняка сбудуться. Именно поэтому мы решили создать новый яркий календарь-планер особенных моментов на 2020 год.  Календарь-планер Mofy.life - это 12 стриничек хорошего настроения, вдохновения и полезных советов. У каждого месяца своя тематика - личный рост, здоровье, путешествия, отношения, экология, праздники и подарки. Следуя с...
Разное
Европейский банк реконструкции и развития (ЕБРР) и Европейский союз по согласованию с Правительством Украины запустили цифровую платформу поддержки украинских малых и средних предприятий (МСП) Merezha в рамках инициативы EU4Business для расширения возможностей развития бизнеса. Об этом сообщают в ЛОГА. Цель платформы - вывести украинские предприятия на новый уровень путем привлечения центров поддержки бизнеса и бизнес-экспертов. Планируется, что Merezha ст...
Разное
Завтра, 14 декабря, с целью закрепить практические навыки полицейских по противодействию преступности, обработки алгоритмов действий личного состава управление Национальной полиции проведет комплексное обучение. Которое будет направленно на предупреждение особо тяжких и тяжких уголовных преступлений. Поэтому 14.12.2019 с 9.00 до 13.00 на территории обслуживания Северодонецкого отдела полиции ГУНП будет проводиться комплексное обучение, к которому планирует...
Общество
12 декабря на сайте Северодонецкого городского совета появилось видео с брифинга: «Об установлении льгот по уплате земельного налога на 2020 год на территории Северодонецкого городского совета». На бриффинге заявили что, освободят от уплаты земельного налога несколько категорий жителей города. А именно: садоводческие общества, многоквартирные жилые дома, за земли рекреационного назначения - это городской парк, скверы.
Образование
На Луганщине активно появляются пространства Code Club. Это клубы, где тренеры-волонтеры бесплатно учат детей программировать и создавать вебсайты, анимации, компьютерные игры. Такие пространства поддерживаются всеукраинской сетью клубов программирования для детей Code Club UA. Об этом сообщают в Управлении культуры, национальностей и религий Луганской облгосадминистрации. Так, всего за три месяца в области запустили 12 клубов программирования на различных...
Разное
Президент Украины Владимир Зеленский 12 декабря подписал два указа О назначении судей. Информация опубликована на официальном интернет-представительстве Президента. Согласно документам, в частности, Президент назначил 4 судей в местные общие суды Луганской области: Марковского районного суда - Шкиря Веру Николаевну; Рубежанский городской суд - Мирошников Елену Шамилиивну, Овчаренко Елена Леонидовна; Беловодского районного суда - Булгакову Анну Владимировну...